Корисна інформація / Разъяснение ВККА от 18.02.2005 года №IV/9-2.4 "Относительно некоторых вопросов определения гонорара и его возмещения в случае оправдания лица или прекращения дела по реабилитирующим обстоятельствам"
ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ



РОЗ'ЯСНЕННЯ

від 18.02.2005 р. N IV/9-2-4

Про деякі питання визначення гонорару та його відшкодування у випадку виправдання особи чи закриття справи за реабілітуючими обставинами



ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
від 18 лютого 2005 р. N IV/9-2



Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, розглянувши заяву адвоката Щирби Ю. Є. щодо виявленого обмеження відшкодування державою гонорару, сплаченого клієнтом адвокату за здійснення захисту в кримінальній справі, де особа виправдана чи проти неї припинено кримінальне переслідування за реабілітуючими обставинами, встановила:

Адвокат Щирба Ю. Є. звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури із зверненням роз'яснити, чи встановлені обмеження відшкодування державою гонорару, сплаченого клієнтом адвокату за здійснення захисту в кримінальній справі, де особа виправдана чи проти неї припинено кримінальне переслідування за реабілітуючими обставинами. Розглянувши звернення, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури дійшла до наступних висновків, і на підставі п. 101 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури роз'яснює:

Гонорарні відносини між адвокатом і клієнтом врегульовуються Законом України "Про адвокатуру" від 19.12.92 р. N 2887-XII та Правилами адвокатської етики, схваленими Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 01.10.99 р. (протокол N 6/VI). Зокрема, ст. 33 Правил передбачає: гонорар є єдиною допустимою формою одержання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають у себе: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності й новизни правових питань, що стосуються доручення: необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить виконання їх у звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; особливості і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Тому розмір гонорару повинен визначатися з врахуванням вимог Правил адвокатської етики і чинне законодавство не встановлює для його визначення мінімальних чи максимальних розмірів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 01.12.94 р. N 266/94-ВР передбачено, що громадянинові відшкодовуються суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги. Жодних обмежень розмірів гонорару при такому відшкодуванні ні цей закон, ні інше законодавство не встановлює.

З огляду на це Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що у випадку визначення розміру гонорару із врахуванням вимог Правил адвокатської етики жодні обмеження відшкодування державою гонорару, сплаченого клієнтом адвокату за здійснення захисту в кримінальній справі, де особа виправдана чи проти неї припинено кримінальне переслідування за реабілітуючими обставинами, не можуть бути застосовані, зокрема, цей розмір не може за таких обставин визначатися за аналогією з оплатою праці адвоката при виконанні доручень за призначенням у порядку ст. 47 КПК України.



Голова Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури


С. Ф. Сафулько




Надруковано:
"Адвокат",
N 3, 2005 р.


  Назад